Тури по Житомиру та області

Історія Маєтків та Костелів Житомирщини

 Житомир, Україна
Від:
550 / Людина

Огляд

Історія Маєтків та Костелів Житомирщини

По програмі туру відвідування в с.Турчинівка колишньгого маєтку родини Терещенків-Уварової

Маєток побудований у 1899-1900 роках представником найзаможнішої сім'ї українських магнатів-цукрозаводчиків Федором Артемійовичем Терещенком (1832-1894) і був подарований наймолодшій дочці Наталії, у заміжжі – Уваровій (1890-1987).

Двоповерховий палац зведено з теракотової цегли. Головний фасад прикрашають дві центральні ризаліти, будівля оздоблена башточками, ліпленням і маскаронами – це довершений зразок заміського палацевого зодчества у ренесансному стилі, самобутня перлина у Житомирській архітектурній короні. За палацем розташована двоповерхова цегляна споруда з асиметрично приставленою до неї триярусною баштою з фантазійним завершенням. Це господарський будинок, зведений у 1900 році.

Родина Уварових мешкала у Києві. У Турчинівці господарі бували лише зрідка. З лютого 1917 року Наталія Федорівна усамітнено жила у своєму маєтку. Взимку 1918 року, залишивши все своє майно, виїхала на захід, щоб вже ніколи не повернутися до рідної домівки і України.

 

14Відвідування в с.Нова Чортория колишньої садиби Прушинських-Оржевських.

Величною і чарівною окрасою славного Любарського краю є садиба Прушинських-Оржевських в селі Нова Чортория. Комплекс садиби, яка має статус пам’ятки національного значення, складається з палацу, парку, церкви-усипальниці, в’їздної брами з прибрамним будиночком, парового млина.

Юзеф або Кароль Прушинські є вірогідними засновниками палацу (його вважають спорудою початку ХІХ ст.). Тоді ж заснували парк. Новий господар князь Оржевський в 1880-х роках розпочав грандіозну перебудову. Палац став двоповерховим, реконструювали фасади, з’явилася огорожа, прибрамний будинок та господарські приміщення. У 1897 році генерал Петро Оржевський тільки закінчив реконструкцію маєтку і відразу помер.В 1907р. була збудована капличка-мавзолей. У другій половини ХІХ ст. побудували низку господарських споруд.

1111Остання господиня палацу в Новій Чорториї княгиня Наталія Іванівна Оржевська - особистість безумовно яскрава і заслуговує пам'яті нащадків. Вона народилася в Санкт-Петербурзі в родині генерала від кавалерії Івана Федоровича Шаховського, який командував в свій час корпусом в Житомирі.

Оржевські були відомі своїм меценатством - давали кошти на будівництво школи та лікарні для селян, а Наталя Оржевська працювала по декілька годин на день сестрою милосердя. Оржевська була головою Житомирського губернського Російського товариства Червоного Хреста у 1914-1917 роках.

Переїзд до смт. Любар.

Переїзд до села Краснопіль.

Огляд костелу Св. Архангела Михаїла.

222

333

Місцеві жителі розповідають, що храм побудовано на початку XX століття за сприяння родини поміщиків Мазараків. Також стверджують, що костел споруджено на місці більш старішого храму. В радянські часи приміщення костелу використовували як кузню, млин і навіть тракторний стан.

Огляд костелу Михайла і Домініка (1752 р.) та колишнього монастиря василіян (1775 р.).

У 1634 році тут закладений монастир домініканів. У той же час князь С. Любомирський звів і католицький храм. За часів повстанської війни в середині 17 століття його зруйнували козаки. І тільки в 1752 році святиню відновив вже Ф. Любомирський і здійснив обряд освячення на честь Святого Михайла і Яна Непомука. Нині від домініканського монастиря залишився тільки костел. Там зберігалося безліч ікон, була величезна бібліотека.   Там перебувала чудотворна ікона розп`ятого Ісуса, до якої йшли натовпи паломників, які зцілялися, молячись біля неї. У 1864 році монастир закрили. Костел перетворився в парафіяльній. У радянські часи він не діяв. Зараз   відновив службу і називається костелом Святого Архангела Михаїла і Святого Домініка.

У 1666 році у Любарі заснували єзуїтський монастир. Будівля школи василіанського монастиря збудована у 1775 році. За різними підрахунками, до 450 дітей навчалися у школі, що діяла при монастирі. Двоповерхова будівля ліцею цегляна і виконана у стилі бароко із фігурним фронтоном.

Переїзд до села Райгородок.

Огляд колишньої  вілли-палацу Людвіга Мазаракі.

444

 

Заснували Райгородок у середині 17 століття. У 18-19 століттях це було містечко, в якому значну частину населення становили євреї. Це був майже штетл, але нині від євреїв не залишилося і сліду, як і від міського статусу Райгородка – типове село із менше ніж тисячею мешканців. У 18 столітті власниками Райгородка були польські шляхтичі Сарнецькі, які збудували тут свій маєток. Від того маєтку зберігся лише невеликий покинутий флігель, із класицистичними колонами.

У другій половині 19 століття Райгородок купив Мечислав Людвіг Мазаракі – шляхтич грецького походження, родич власників Краснополя. За проектом архітектора Станіслава Борецького, у 1887 році було споруджено віллу-палац та привели до ладу парк.

Повернення до Житомира.

Додатково сплачуються: 

  • екскурсійне обслуговування - 50 грн.;
  • благодійний внесок Нова Чортория - 50 грн. - дорослі, 25 грн. - діти,
  • витрати на харчування.

0.0/5

(0 Огляд)

Огляд туру

дата виїзду

09.07.2022

Включено в тур

  • Проїзд
  • Страхування
  • Супровід

Додатково оплачується

  • Екскурсійне обслуговування
  • Благодійний внесок Нова Чортория

План

День1
  • 07:45

    Збір групи Площа Перемоги, біля танку

  • 08:00

    Виїзд

  • 09:00-10:00

    Відвідування колишньгого маєтку родини Терещенків-Уварової.

  • 11:00-13:00

    Відвідування колишньої садиби Прушинських-Оржевських.

  • 13:00-14:00

    Обід

  • 14:30-15:30

    Огляд костелу Михайла і Домініка та колишнього монастиря василіян.

  • 16:00-16:30

    Огляд костелу Св. Архангела Михаїла.

  • 17:00-17:30

    Огляд колишньої вілли-палацу Людвіга Мазаракі.

  • 17:30-18:30

    Повернення до Житомира.